Дистанційні
завдання для учнів 8 класу за період з 27.04-30.04
8 клас
Українська
література
Дата:
27.04
Тема. Володимир
Дрозд «Білий кінь Шептало». Проблема людини в суспільстві, її знеособлення,
свободи і неволі, особистості і натовпу, дійсності та мрії.
Володимир
Дрозд «Білий кінь Шептало». Алегоричність образу коня Шептала. Життєвий вибір
сучасної людини, її можливість ззберегти свою індивідуальність.
Завдання №1. Прочитати С. 177-185.
Завдання №2. Переглянути буктрейлер
Розкрити
«соціалізацію душі» (виправдання для будь-якого стану) головного героя
оповідання «Білий кінь Шептало».
Завдання №3. Опрацювати таблицю
|
— Внутрішнє мовлення Шептала - позитивна характеристика Степана.
— Сліпа відданість тому, на чиєму боці
сила.
— Роздуми Шептала про Степана, які є
носіями лінії виправдання.
— Духовна деградація.
|
«Степанова добрість, Степан ніколи не
б'є його, ніколи не посилає на важку роботу, Степан терпить».
«Білому коневі бувало по-справжньому
гірко, коли його зневажали та били, але незабаром у Шептала прокидалася
винувата довірливість до кривдника».
«Степан справді буває дуже злий. Немов
щось находить на нього, але з ким цього не трапляється, та ще при такій
службі. Скільки нас на одні плечі...»
«Він не мститиметься Степанові за ті
випадкові удари, без цього не можна, без цього ніякого порядку не було б
серед коней».
|
Завдання № 4.
Опрацювати таблицю
« Соціальне становище через «батіг», «Степанову руку».
|
— Ідея
покарання за
непослух.
— Маніпулювання
людиною, її волею.
— Інстинкт
залежності
від можновладців.
— Вторгнення у
світ
почуттів і відчуттів
людини зумовлює
несправжність її
суспільної поведінки.
|
«Свистів батіг, і вибухав лайкою Степанів голос»: «Батіг
гострий, наче коса, — з чіпкої білої сириці, він (кінь) біжить по стерні, а
батіг жалить, жалить».
«Шепталові подумалося, що весь сьогоднішній вечір — і коли
біг, вирвавшись із хлопчачих рук, і коли вигулювався серед високих трав та в
річці — він відчував владну Степанову руку».
«Так застоялий жеребець змагається з вітром у прудкім бігу
по колу, напнувши довгі віжки, один кінець яких тримають сильні руки».
«Він тільки прикидався покірним і рвав голоблі з останніх
сил».
|
Завдання №5. Опрацювати теорію
Темою твору є ( боротьба в
людській істоті особистісного і соціального, елітарного і колективного;
протиставлення особистості й натовпу).
Ідея оповідання — ( людина повинна залишатися собою у
будь-яких соціальних обставинах, оскільки під впливом соціуму зникає
«самобуття» особистості ).
Порушені проблеми:
— втрата внутрішньої свободи,
власного Я;
— свідома відмова від боротьби
за самоствердження;
— духовне каліцтво і рабство;
— ілюзорне сприйняття світу;
— самотності.
Завдання №6. Виконати тестові завдання
Дата: 29.04
Тема. Урок позакласного читання №4. Іван Сенченко.
Повість «Діамантовий берег».
Завдання №1. Прочитати повість Івана Сенченка «Діамантовий
берег». (І і ІІ розділи).
Завдання №2. Опрацювати біографію І.Сенченка
ІВАН ЮХИМОВИЧ СЕНЧЕНКО (1901-1975)
Зі спогадів людей, котрі знали І.
Сенченка, вимальовується образ людини скромної, тактовної, надзвичайно
працьовитої і працездатної, непохитної у своїх принципах, відданої обраній
справі, широкоосвіченої.
Народився в с. Наталиному поблизу м.
Краснограда, що на Харківщині, в родині безземельного селянина.
Батько майбутнього письменника
перепробував чимало професій (працював садівником, білетером кінотеатру,
різноробом), але жодна з них не принесла в дім достатку.
Учився хлопець спочатку в сільській
школі, потім у Костянтиноградському училищі. Образ першої вчительки зберіг він
у своєму серці на все життя. Це вона навчила його розуміти добро і зло,
відрізняти прекрасне від потворного, прищепила любов до книжки, до художнього
слова.
Після закінчення училища І. Сенченко мав
намір продовжити навчання в гімназії, але коштів у батьків не було, тому
вступив до учительської гімназії. В оповіданні „Я познайомився з Йосипом” автор
розповідає про один випадок зі свого життя під час перебування в цьому
навчальному закладі: „Ввечері відбулася розмова з мамою. Від мами вимагалося
три копійки. І на що?! На книжку! (Такого в цій родині не було ще зроду-віку. В
цій хаті, як і в сусідніх витрачалися гроші на що завгодно, тільки не на
книжки. Дивиться мати на своє шмаркате дітище. Очі в неї стають круглі, великі.
Де це видано, де це чувано отак переводити гроші?! Три копійки! Цілі три
копійки! Фунт хліба коштує одну копійку, четвертинка олії — дві копійки. При
лихій годині на ці гроші можна день прожити! Але життя є життя. Воно завжди
неспокійне. І мама сидить, думає. Проклятущі гроші! Добре з ними й дуже погано
без них. Під причілковою стіною в хаті в мами стоїть скриня, у скрині є
прискринок, у прискринку шматинка, у шматинці дев'яносто три копійки грошей.
Кожна копійка на обліку; для кожної вже наперед визначено канал, по якому вона
спливе з маминих рук. Отож, з одного боку, шматинка і в ній дев'яносто три
копійки грошей, з другого — Іван. На небесах підноситься Справедливість.
Задумалась мати на мить. Цього й вистачило, щоб Справедливість своє діло
зробила. В руках у неї терези: на одну шальку склала ті гроші у шматинці, на
другу згромадила Івана. Шальки хитаються, з ними й Іван: то поженеться угору,
то сяде вниз. Цікава картина. Кінчається вона тим, що наша мама зітхає, каже
сама собі: „Це вже, видно, такі часи настали, що людям і книжка потрібна
стає...” Вголос обзивається:
— Добре, дам тобі три копійки, тільки не
сьогодні. Післязавтра або в неділю.
Бідолашна мама, як їй тяжко з тими
грішми розлучатися! Вони, видно, нелегко даються їй.
В той день я повернувся додому з міста з
книжечкою в руках. Книжечка називалась „Малий Кобзар”.
Перші літературні спроби І. Сенченка
припадають на час навчання в Харкові (в 1923 році були надруковані збірки
оповідань „Навесні”, „Ярема Кавун”; у 1925 році вийшла в світ книжка віршів „В
огнях вишневих завірюх”).
У Харківський інститут народної освіти
юнак прийшов з деяким доробком, на нього як на молодого автора вже звернула
увагу критика.
Значну роль у творчості майбутнього
письменника відіграла його дружба з О. Копиленком, який вчився тоді на
природничому відділі цього ж інституту. 1923 року вийшла навіть поетична
збірка, авторами якої були І. Коляда, О. Копиленко, І. Сенченко.
Становлення творчості Івана Юхимовича
припадає на тридцяті роки, початок яких ознаменувався тим, що боротьба з
творчим духом письменників була визнана загальнодержавною проблемою, а вказівки
про те, кому, що і як писати, вважалися цілковитою нормою. І хоч, як відомо, І.
Сенченко вцілів у роки кривавого терору, він був зарахований до
„неблагонадійних” людей. А підстав для цього було більш ніж досить: „у минулому
член спілки письменників „Плуг”, член „Вапліте” („Вапліте” — організація, у
якій зібралися яскраві літературні індивідуальності: Микола Хвильовий, М.
Куліш, О. Слісаренко та інші відомі письменники), учень і один з найбільш
активних сподвижників Миколи Хвильового, автор „Записок Холуя” та інших
сатиричних творів.
Подейкують, що життя Івана Юхимовича
минуло між редакційним столом і домашнім робочим столом. Майже сорок років
працював він у редакціях різних газет і журналів, готував до друку матеріали, а
на власну творчість залишались вечірні години та вихідні дні.
До кращих творів письменника для дітей
належать повісті „Руді вовки”, „Діамантовий берег”, збірки оповідань „Мої
приятелі”, „Два дні з життя Женьки і Левка” та інші.
1. Сенченко відомий у літературі і як
перекладач. Зайнявшись перекладацькою діяльністю ще в ранній період творчості
(під час укладання хрестоматій), він переклав українською мовою багато творів
російських письменників (О. Пушкіна, М. Гоголя, О. Горького та інших).
Учені вважають, що І. Сенченко міг би,
як і багато інших українських письменників, створити значно більше, якби не ті
жорстокі обставини, за яких чимало талановитих митців було знищено фізично,
інших — мордовано, регламентовано, загнано в рамки. Однак його не без підстав
називають одним із найобдарованіших українських прозаїків.
Завдання №3. Опрацювати таблицю «Паспорт повісті»
|
Автор
|
Іван
Сенченко
|
|
Назва
|
«Діамантовий
берег»
|
|
Рік
|
1962
|
|
Тема
|
Повість
розповідає про Хому і Пилипа – двох археологів, які одного разу задумали
знайти діамант.
|
|
Герої
|
Учитель
Григорій Савович і школярі Пилип, Хома, Тимофій, Куприк, Женька, Оля, Люся
|
|
Ідея
|
Вирішивши
перетворити мрії у реальність, вирушили на пошуки дорогоцінного каменю.
Коштовність вони не знайшли, але світ побачили.
|
|
Особливості
|
Повість
«Діамантовий берег» насичена педагогічними роздумами молодого вчителя, який
вимагає дисципліни в поході, але й дає дітям можливість самовияву,
самоствердження. Автор не пропонує готових рецептів виховання, не ідеалізує
молодого вчителя.
|
Завдання №5. Виконати тестові завдання.
Українська
мова
Дата:
29.04
Тема. Відокремлені означення. Розділові знаки
при відокремлених означеннях.
Завдання №1. Опрацювати § 31.
Завдання №2. Переглянути відеоматеріал
Завдання №3. Виконати тестові завдання.
Завдання №4. Виконати вправи 320, 321.
Дата:30.04
Тема. Відокремлені прикладки. Розділові знаки
при відокремлених прикладках.
Завдання №1. Опрацювати §33.
Завдання №2. Переглянути відеоматеріал
Завдання №3. Виконати тестові завдання.
Завдання №4. Виконати впр. 336, 337
(виконують учні, які не можуть пройти тестування).
Фізична
культура
|
Дата
|
Зміст матеріалу
|
|
27.04
|
Тема. Метання малого м’яча.
Відео:
|
|
29.04.
|
Тема. Стрибки в
довжину з місця.
|
Російська
мова Зарубіжна література
|
Дата
|
Зміст матеріалу
|
|
|
Російська мова
|
|
Тема. Обособленные обстоятельства, выраженные наречиями.
§52-54, упр.340, 348.
|
|
|
|
Зарубіжна література
|
|
Тема. Утілення
прагнення до високої мети в образі чайки Джонатана. Художній конфлікт і
можливість його подолання.
|
|
|
Тема. Алегоричні
образи повісті. Ознаки притчі у повісті.
Виписати
в зошит ознаки притчі.
|
Англійська
мова
28.04
Тема. Біля
карти України. Мандруємо Україною.
1.
Впр.
2, С. 143, 144.
2.
Впр.
4 С. 145, 246.
3.
Впр.
5, 6 С. 146
Дата:
29.04
Тема. Моє
рідне місто, село
Впр. 7, С. 146
Повторення граматики. Неозначені артиклі
a та an.
Числівник.
Написання статтю до газети про своє
місто, село.
інтернет-посилання:
gidonline-filmix.ru/gionline-online-film-filmix/pNJIcdGfs8EGinteral.com.ua/topics/Kyiv
|
Фізика
8 клас
|
Казьміна Т.О.
|
27
04
|
Тема.Теплова
дія струму.Закон Джоуля-Ленца.§34.Впр.№34(1,4,6).§35.
|
|
30
04
|
|
Алгебра
27.04Контрольна робота з теми «Рішення задач за допомогою квадратних
рівнянь»https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=474951
30.04Тема «Раціональні
вирази»(повторення )
Геометрія 28.04 Тема
Контрольна робота « Многокутники .Площі многокутників» https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=102310
БІОЛОГІЯ
ІНФОРМАТИКА
Дистанційні
завдання з 27.04-30.04
Історія
України
27.04
Тема:
Рух опришків. Поділи Речі Посполитої.
Опрацювати
§ 34 (п. 3-4), вивчити дати.
Переглянути
відео «Три Розподіли Речі Посполитої»
https://www.youtube.com/watch?v=ky1HRTsk_Q0
Скласти
тест https://docs.google.com/forms/d/1g9F0paFpD-e5Bzqj4tXz356vvJD3eDDQMh_OdGv2JOc/viewform?edit_requested=true
Всесвітня
історія
29.04
Тема:
Практична робота: «Повсякденне життя в країнах Західної Європи у 18
ст.»
Уважно
опрацюйте текст практичної роботи, в кінці роботи будуть запитання, на
які
ви повинні відповісти у робочому зошиті та надіслати учителю на вайбер
0666387751
1.
Населення Європи
У
XVII—XVIII ст., як і перед тим, чисельність населення зростала. На початку
XVII
ст. вона становила 95 млн душ, на початку XVIII ст. — 130 млн, а на початку
ХІХ
ст. — 190 млн. У різних країнах зростання чисельності населення відбувалося
нерівномірно.
Приміром, в Англії за майже 150 років вона збільшилася на 1 млн
(на
30%), тоді як у Пруссії — з 1 млн до 5,5 млн.
Переважна
більшість людей, як і раніше, жила в селах. Проте з кожним
десятиліттям
неухильно зростала кількість городян: торгівля, будівництво,
мануфактурне
виробництво, обслуговування потреб мешканців міст — усе це
потребувало
робочих рук. Аграрні перетворення, особливо в Англії, гнали
мешканців
сіл у міста на пошуки кращої долі.
Кількість
міських мешканців в Англії та Пруссії сягала чверті населення.
Найбільшими
містами в Європі XVIII ст. були Лондон (675 тис. жителів) і Париж
(близько
600 тис.).
2.
Життя європейців у другій половині XVII—XVIII ст.
Незважаючи
на всі зміни історії, людське життя тривало, люди одружувалися,
народжували
і виховували дітей. У XVII—XVIII ст. чоловіки шлюб зазвичай
брали
у віці 25—29 років. Нормальним явищем був шлюб із розрахунку, оскільки
більшість
сімей були союзами не кохання, а господарства. Низький рівень
виробництва
не дозволяв молодій сім'ї швидко звестися на ноги, через це шлюб
брали
лише тоді, коли вже мали власне господарство. Сім'ї здебільшого були
великими,
багатодітними. Виживало в середньому 5—7 дітей.
У
XVIII ст. сталося важливе зрушення в процесі планування сім'ї. За часів
середньовіччя
дітей народжували стільки, скільки посилав Бог. Від кількості дітей
залежав
і статус жінки. Тепер же кількість дітей у сім'ї визначалася
можливостями
батьків
їх виростити і виховати. Але домінуючою ця тенденція стала пізніше.
Загальна
тривалість життя хоч і збільшилась, але не набагато. Тільки чверть
населення
досягала 50-річного віку. Тривалість життя значною мірою залежала від
соціального
походження.
Як і
в попередні століття, епідемії чуми, тифу, холери, кору забирали життя
значної
частини населення. Поширенню епідемій сприяли війни, антисанітарія,
скупченість
і невпорядкованість міст.
Щоправда,
деякі смертельні хвороби відступили: зник сказ, що наводив жах за
середньовіччя;
остання епідемія чуми в Західній Європі сталася в 1720 р.
З
епідеміями намагалися боротись: хворих ізолювали, одежу спалювали. У
будинках
проводили дезінфекцію, влаштовували карантини. Почалося
впорядкування
міст, які були осередками хвороб. Коли з метою запобігання
епідеміям
міська влада Парижа організувала прибирання вулиць, на честь цієї
події
складали пісні, навіть відкарбували дві пам'ятні монети. У другій
половині
XVIII
ст. поліція заборонила виливати нечистоти на вулиці Парижа.
Життя
як у містах, так і в селах залежало від тривалості світлого дня. З заходом
сонця
життя і в містах, і в селах завмирало. Будинки освітлювалися свічками або
масляними
лампами. Вуличне освітлення з'явилося лише наприкінці XVII ст.
3.
Їжа, побут, звичаї європейців
Із
розвитком світової торгівлі на столі у європейців з'явилися нові продукти
і
страви.
Зміна продуктів харчування сталася не лише у вищих прошарків
суспільства,
а й у міщан, селян. Так, картопля зробилася “другим хлібом” у
раціоні
мешканців міст і сіл.
Найбільш
сприйнятливими до нових продуктів харчування були заможні верстви
суспільства.
Цукор, кава, чай, шоколад стали символом епохи Просвітництва. У
кав'ярнях,
салонах за чашкою кави, чаю або шоколаду обговорювали, сперечались,
вирішували
політичні проблеми.
Звичай
пити каву після обіду запозичили з Туреччини. Мода на каву почалася при
дворі
французького короля Людовіка XІV. Перші кав'ярні було влаштовано на
кшталт
турецьких або єгипетських.
Окрім
нових харчових продуктів, до Європи було завезено тютюн. Куріння
починалось
як ритуальне дійство. Вельми поширилося нюхання тютюну. З усіх
колоніальних
товарів найбільш дорогим був чай — його довозили з Індії та
Китаю.
Цікаво
знати
Поширення
колоніальних продуктів викликало гострі суперечки. Одні приписували
новим
продуктам небувалі цілющі властивості; інші, навпаки, стверджували, що
вживання
їх шкодить здоров'ю, і навіть вимагали заборонити їх увезення.
Особливо
багато противників було у кави, шоколаду й тютюну. Так, про шоколад
подейкували,
що він спалює кров і через нього народжуються чорні діти.
Так,
у XVIII ст., завдяки винаходові Християна Гюйгенса, звичним явищем стали
годинники
(кишенькові). Набули поширення люстерка, парасольки, порцеляновий
посуд.
Чудовий
китайський порцеляновий посуд потрапляв до Європи ще за
середньовіччя,
але він був дуже дорогим. Налагодження стабільних зв'язків із
Китаєм
після великих географічних відкриттів відкрило широкий доступ
порцеляни
до Європи. Європейці неодноразово робили спроби налагодити
виготовлення
порцеляни в Європі, але всі вони закінчувалися невдало — вироби за
якістю
значно поступалися китайським. На початку XVIII ст. в Саксонії алхімік
Ботгер
винайшов спосіб виготовлення порцеляни, не гіршої за китайську. У 1710
р.
під його керівництвом у місті Майсені було запущено першу європейську
мануфактуру
з виробництва порцеляни. Згодом такі мануфактури з'явились і в
інших
містах Європи.
Зростання
добробуту, правил гігієни та поширення ідей індивідуалізму привело до
остаточного
утвердження, попервах серед панівних верств, звичаю їсти й пити з
індивідуального
посуду, причому не руками, а з використанням столових наборів
(ножа,
виделки).
Склалися
правила пристойної поведінки. Вважалося соромітським роздягатись у
присутності
сторонніх, позіхати на всю пащеку, чесатися, плювати і сякатися на
підлогу.
У
гардеробі європейців з'явилися нічні сорочки, халати, нижня білизна,
носові
хустинки.
А
втім, більша частина населення (селяни) жила за традиціями. Отже, соціальне
розшарування
населення посилювалося завдяки відмінностям у побуті, звичаях і
ставленні
один до одного. Панівні прошарки суспільства вважалися
благородними,
на відміну від “мужви”.
4.
Сільське господарство, мануфактури, торгівля
Переважна
більшість населення була зайнята в сільському господарстві (80%).
Життя
людей, як і раніше, залежало від милостей природи, зміни клімату, врожаїв
і
неврожаїв. У XVIII ст. в сільському господарстві сталися значні зрушення:
головне
з них — зростання його товарності, виробництво на продаж. Зміни в
агротехніці
були незначними. У Східній Європі набирали силу великі маєтки
(фільварки),
засновані на праці підневільних селян (кріпаків). У Західній Європі
переважали
економічні методи примусу селян (оренда, грошовий податок,
використання
праці наймитів).
У
XVII—XVIII ст. провідною формою організації товарного виробництва були
ремісничі
цехи та розпорошена мануфактура. Рівночасно зростала кількість
централізованих
мануфактур. Наприкінці XVIII ст. їх почали оснащувати
машинами.
З розвитком мануфактурного виробництва росло населення міст.
Побільшало
й селян, втягнутих у товарно-грошові відносини.
Великі
географічні відкриття дали могутній поштовх розвиткові торгівлі, яка
неухильно
зростала і у XVIII ст. Торгівля стала важливим чинником зовнішньої та
економічної
політики держав. Війни за вихід і контроль за торговельними
шляхами,
а також за ринки збуту і джерела сировини стали звичними (Північна,
Семилітня,
англо-голландські). З метою захисту власних промисловості й торгівлі
від
іноземної конкуренції уряди вдавалися до політики меркантилізму.
Найбільші
прибутки забезпечувала колоніальна торгівля, а надто — продаж рабів.
Вивіз
рабів з Африки досяг таких масштабів, що це негативно позначилося на
демографічному
стані Африки, а значний відсоток населення Латинської Америки
і
Півдня США став негритянським. Ці загальні риси розвитку мали особливості в
кожній
країні Європи. У XVIII ст. на чоло європейського розвитку вийшла Англія,
яка
поетапно перетворювалася на головного перевізника, торгівця, і, зрештою, на
“майстерню
світу”.
Документи.
Факти. Коментарі
Із
книги М. М. Карамзіна “Листи російського мандрівника”
“...Щойно
вийшли ми на вулицю, як мені довелося затиснути носа від смороду:
канали
тут заповнені всякими нечистотами. Чому б їх не почистити? Невже ж
немає
у берлінців нюху? — Д. повів мене через славну Липову вулицю, яка й
справді
чудова. Посередині висаджено алеї для піших, а з боків — бруківка. Чи то
чистіше
тут живуть, чи то липи вбивають нечистоти в повітрі — тільки на цій
вулиці
не відчував я ніякого неприємного запаху. Дома не такі високі, як деякі в
Петербурзі,
але дуже гарні. В алеях, що простягаються на тисячу та більше кроків,
прогулюється
чимало людей”.
Поміркуйте
(усно):
Які
нові зміни в житті мешканців Берліна помітив М. Карамзін? Чим ці зміни були
викликані?
Запитання
і завдання (відповідаємо у робочому зошиті та відправляєм на
вайбер
учителю 066 638 77 51)
1.Що
привело до змін у соціальному складі населення?
2.Які
демографічні процеси відбувалися в Європі у другій половині XVII—XVIII
ст.?
3.Що
сприяло згасанню епідемій чуми у другій половині XVIII ст.?
4.
Які зміни сталися в їжі та побуті європейців?
6.Що
спричинило появу правил пристойної поведінки?
7.Які
зміни сталися в розвитку сільського господарства?
8.
(Високий рівень)Схарактеризуйте політику меркантилізму. Чим вона була
викликана
і які її наслідки?
Меркантилізм-це
у широкому розумінні - переважання матеріальних,
фінансових
інтересів над усіма іншими. У більш вузькому, конкретному значенні -
торгова
та фінансова політика абсолютистських держав 16-18 ст.
Географія
Основи
здоров ’я
Немає коментарів:
Дописати коментар