11 клас
Українська мова
Дата: 30.03.2020.
Тема: Складні
випадки вживання знака м‘якшення та апострофа
Завдання №1.
Опрацювати теоретичний матеріал.
М’який знак пишемо:
1. Після зубнихзвуків
- д, т, з, с, ц, л, н, дз - якщо вони звучать м’яко: суть, тінь.
2. Після м’яких
приголосних перед О: льон, трьох.
3. У суфіксах - еньк,
ськ-, есеньк- та ін. - український, голівонька.
4. Після -л- перед
м’яким приголосним: учительський.
5. У дієслівних формах
наказового способу: стань, сядь.
6. Р.в. іменників: пісень.
7. У дієслівних формах
3 особи однини-множини дійсного способу: стоїть, біжить.
М’який знак не пишемо:
1. Після губних і
шиплячих: кров, дощ.
2. Після -р- у кінці
складу: кобзар (виняток - Горький)
3. Між приголосними:
радість.
4. Після -н- перед -ж,ч,ш-:
: тонший, менший.
Апостроф пишемо:
1. Після -б, п, в, м, ф- перед -я, ю, є, ї-: м’яч.
2. Післяпрефіксів на приголосний перед -я, ю, є, ї-, якщозвучить -й-: подвір’я.
3. Після -р- перед -я, ю, є, ї-, якщозвучить
-й-: подвір’я.
Апостроф не пишемо:
• Коли -я, ю, є, ї- лише
пом’якшуютьприголосний -й-нема: свято.
• В іншомовних словах: бюро, бюст -
вимоваплавна.
Завдання №2 Переглянути відеоурок
Завдання №3. Практичний тренажер. Виконати
вправи у зошиті.
1.
Запишіть слова в дві колонки: 1) у які вставили м’який
знак; 2) у які не треба вставлятим’який знак.
Кавказ...кий, тюр..ма,
астрахан..ський, різ...бяр, арал...ський, камін..чик, ремін..чик, щіл...ний,
емул...сія, мален...кий, електропаял...ник, астрахан..ці, щонаймен..ший,
нян...чити, економіч..ний, шахтарс...кий.
2.
Поставити іменники у формі місцевого відмінка однини.
Виделка, яблунька,
соломинка, зупинка, ненька, сходинка, гілка, черешенька, тарілка, голка,
нянька, сльозинка.
Розподільне письмо
3.
У Поставте, де потрібно,
м’який знак чи апостроф у словах іншомовного походження.
Суб..єкт, Пхен..ян, Х..юстон, авен..ю, автопавільйон,
прем..єра, батал..йон, бл..юз, бл..юмінг, бутон..єрка, б..юро, вал..юта,
ін..єкція, вар..єте, В..єтнам, вол..єра, дез..інформація, дос..є, дубл..яж,
комп..ютер, п..ємонт, Ф..єзоле, бар..єр, кон..юнктура, п..юпітр, ад..ютант,
б..єф, ар..єргард, ател..є, г..яур, б..язь, транс..європейський, ф..юзеляж,
верф..ю, порт..є, шев..йот, ад..ю, Руж..є, монпанс..є., д..юшес, ж..урі,
з..економити, камарил..я, конферанс..є, Мін..юст, ал..янс, кс..ондз, кур..йоз,
к..юрі, Лавуаз..є, л..юкс, л..ютня, мад..яр, барел..єф, мезал..янс, кон..як,
модел..єр, Мол..єр, м..юзик-хол, н..юанс, Н..юфаундленд, п..єдестал, порт..єра,
прес-пап..є, рант..є, Рив..єра, інтерв..ю, б..юджет, грав..юра, деб..ют,
інтер..єр, к..ювет, ком..юніке, кон..юктивіт, кур..єр, к..юре, Лур..є,
Монтеск..є, б..юлетень, лл..є, об..єкт, Д..Артаньян, О..Хара.
Завдання №4. Виконати тестові завдання
код доступу
Дата: 31.03.2020
Тема: Написання слів іншомовного походження
Завдання №1. Опрацювати теоретичний матеріал.
|
Правопис и, і, ї, у
1. Пишемо
и:
а) у загальних назвах після дев'яти приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (Де ти з'їси цю чашу жиру) перед наступним приголосним: дизель, стимул, система, риф; б) у географічних назвах з кінцевим на -ида, -ика та похідних від них; у буквосполученні -ки-: Флорида, Мексика, Китай; в) у давно запозичених словах як виняток: кипарис, мигдаль, киргиз, башкир, шпиталь, вимпел, спирт, бинт. г) з и пишуться слова церковного вжитку: диякон, єпископ, мирта, християнство.
2. Пишемо
і у загальних і власних назвах:
а) на початку слова: ідея, історія; б) у кінці слова перед я: артерія в) після приголосного перед голосним: тріумф, радіус; г) у кінці невідмінюваних слів: журі, таксі; ґ) після приголосних, що не входять до правила "дев'ятки": академік, вібрація; д) в особових іменах і в географічних назвах: Річард, Фрідріх, Ніл.
3. Пишемо ї після літер на
позначення голосних: мозаїка, Енеїда (але в складних словах, де перша частина
закінчується на голосний, на початку другої пишеться і: староіндійський,
доісторичний).
4. Пишемо у в словах, запозичених
з французької мови, після шиплячих ж, ш: журі, парашут, парфуми.
Подвоєння літер на позначення приголосних
1. У загальних назвах іншомовного
походження приголосні звичайно не подвоюються: група, бароко, белетристика.
Винятки: аннали, білль, бонна,
брутто, булла, ванна, вілла, дурра, мадонна, манна, мірра, мотто, мулла,
нетто, панна, пенні, тонна, панно.
2. Подвоєння відбувається за збігу
однакових приголосних на межі префікса й кореня, якщо в мові вживається
паралельне непрефіксальне слово: імміграція (міграція), сюрреалізм (реалізм)
(але анотація, конотація).
3. Подвоєння зберігається у
власних назвах та похідних від них словах, якщо воно було в рідній мові:
Голландія (голландець), Марокко (марокканець), Брюссель, Емма.
М'який
знак
М'який
знак пишеться після д, т, з, с, ц, л, н (де ти з'їси ці лини)
а) перед я, ю, є, ї, йо: ательє, мільярд, консьєржка; б) відповідно до вимови після л перед літерами на позначення приголосних: альтруїст, фільм; в) відповідно до вимови в кінці слів: магістраль, каніфоль.
Увага! М'який знак не пишеться
перед я, ю, коли вони позначають сполучення м'якого або пом'якшеного
приголосного з а, у: тюль, нюанс.
Апостроф
Апостроф
пишеться перед я, ю, є, ї
а) після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш, г, к, х, р: інтерв'ю, дистриб'ютор; б) після кінцевого приголосного префікса: ін'єкція, ад'ютант.
Апостроф
не пишеться
а) перед йо: курйоз, серйозний; б) коли я, ю позначають пом'якшення попереднього приголосного: манікюр, бюджет.
Увага! Апостроф ставиться після
початкового д, о в прізвищах: Жанна Д'Арк, О'Генрі тощо.
|
Завдання №2. Переглянути відеоурок
Завдання №3. Виконати тестові завдання https://naurok.com.ua/test/napisannya-sliv-inshomovnogo-pohodzhennya-5940.html
Код доступу
Українська мова
Дата: 01.04.2020.
Тема: Урок мовленнєвого розвитку №28. Джерела
багатства і виразності українського мовлення.
Завдання №1. Опрацювати теоретичний матеріал
Священний обов’язок кожного з нас – берегти дорогоцінні
якості рідної мови, її запашні, барвисті слова, образи, звороти, шліфувати і
збагачувати їх, щоб передати прийдешнім поколінням спадщину.
Сьогодні
ми розглядаємо багатство мовлення. Багатство
мовлення — це використання
мовцями великої кількості мовних одиниць — слів, словосполучень, речень.
Мовлення може Бути бідним та багатим. (робота з підручником). Яке мовлення ми
називаємо бідним, а яке багатим? Порівняйте речення. (підручник)
Джерела багатства мови
Джерелами
багатства й різноманітності мовлення є: лексичні, фразеологічні, словотворчі,
граматичні, стилістичні ресурси мови. Розглянемо докладніше кожне з
них.(виступи учнів).
Багатство
мови примножується багатством інтонаційним
На граматичному рівні є велика кількість варіантів слів та їх
форм, засвоєння і використання яких робить мовлення кожної людини багатшим,
виразнішим, різноманітнішим.
В чому
виявляється лексичне багатство?
Лексичне.( Уникати
штампів та невиправданих повторів слів)
Чим ще
багате наше мовлення? Фразеологізмами.
Фразеологічне. Наявність у
мові фразеологізмів.
Показниками
багатства мови є наявність у ній багатозначних слів, синонімів, різноманітність
засобів словотворення, розгалуженість граматичної системи.
Володіння
багатством засобів рідної мови дозволяє досягати точності вираження думок,
виразності у висловленні почуттів, дає змогу сприймати й усвідомлювати зміст
чужих висловлювань.
Отже, мовець
здатний уникати повторення слів, користуватися синонімічними ресурсами. Для
ясного і чіткого вираження думок дуже важливо мати достатній запас слів.
Отже, завдяки
властивостям фразеологізмів, а саме: образності експресивності і злитого
значення, наша мова стає яскравішою, емоційнішою, образнішою і виразнішою.
Не
секрет, що від постановки розділових знаків може залежати зміст речень.
Завдання №2.
Виконати практичні вправи у зошиті.
Практичний тренажер
ü Поставити
наголос у словах
Рукопис, одинадцять, дрова, олень,
твердий, дочка, кропива, коромисло, верба, стаття, вірші
ü
Щоб
не порушувати милозвучності нашої мови, слід уникати помилок, тому знайдіть їх
і запишіть правильно.
Терміново
подзвони
приймати участь
на протязі тижня,
дав
правильну відповідь
ü
Дібрати фразеологізми з довідки
Тільки
ще стало світати - заскрипіли залізні ворота під баштою. Тимко почервонів, опустив
очі. Були вони (партизани) дуже худі. ЇЇ перше кохання билося живим співом,
проймало, завдавало душевної муки.
Довідка: на світ займатися, краяло душу, не кидаю
слів на вітер, сама шкіра та кості, залився фарбою.
ü Поставити
розділові знаки в реченнях.
Громадяни,
корови, телята й інша худоба можуть випасатися тільки на спеціально відведених
місцях.
На
зимівлю залишено отару овець, яку доглядають троє чабанів і більше двохсот
свиней.
Комісія
встановила, що продуктовий магазин уражений гризунами з дуже малим
асортиментом.
Завдання №3. Виконати тестові завдання https://naurok.com.ua/test/leksichna-ta-gramatichna-pomilka-11265.html
Код доступу
код доступу
Українська
мова
Дата:
02.04.2020
Тема.
Написання прізвищ та географічних назв.
Завдання
№1. Опрацювати теоретичний матеріал
·
Усі без винятку прізвища передаються з дотриманням норм української мови.
|
російську літеру є передають буквою є
|
Лєрмонтов, Некрасов
|
|
російську букву є передають українською
є, якщо прізвище походить від слова з літерою і
|
Рєпін (бо ріпа), Лєсков (бо ліс), Бєлов
(бо білий)
|
|
російську е передають українською є в
суфіксах -єв, -єєв, якщо вони стоять після шиплячих, р або ц
|
Авдєєв, Бондарєв, Тимирязєв
|
|
російську и передають українською и
після шиплячих та ц, а також якщо в українській мові є споріднене слово з
літерою и
|
Пущин, Сажин, Синицин, Тихомиров (бо
тихий і мир)
|
|
російську и передають українською и в
суфіксах -ик, -иц, -ич, -ищ
|
Ганич, Бигич, Стасевич, Радищев, Куницин
|
·
Апостроф, знак м'якшення, буквосполуки йо та ьо пишуть у прізвищах за
правилами української мови: Аляб'єв, Рум'янцев, Севастьянов, Васильєв,
Муравйов, Корольов.
·
Українські географічні назви передаються на письмі відповідно до вимови і
за нормами українського правопису: Житомир, Вінниця, Запоріжжя, Ірпінь,
Прип'ять, Рось.
·
Географічні назви російського, кримськотатарського, угорського, румунського
і молдавського, польського, болгарського, білоруського, німецького, грецького
та іншого походження так само пишуться за нормами української орфографії.
·
Написання деяких іншомовних географічних назв можуть становити певні
труднощі.
|
Написання іншомовних географічних назв
|
|
|
Літеру и в російських назвах пишуть у
назвах, утворених від назв людських імен, спільних для української та
російської мов
|
Михайловське, Гаврилово, Дмитров
|
|
Буквосполуки йо, ьо передають за правилами
української орфографії
|
Йорданія, Йоркшир, Соловйово, мис
Дежньова
|
|
Знак м'якшення ставлять за правилами
української мови
|
Марсель, Ліверпуль, Шампань, Пхеньян,
Болонья, Сьєрра-Леоне, Кисельовськ
|
|
Знак м'якшення не ставлять, якщо я, ю
позначають сполучення м'якого приголосного 3 [а], [у]
|
Аляска, Фрязіно, Тюмень
|
|
Апостроф ставлять за правилами
української мови
|
Лор'ян, П'яченца, Дем'янськ,
Прокоп'євськ, Амудар'я
|
|
Апостроф не ставлять, якщо я, ю
позначають сполучення пом'якшеного приголосного з [а], [у]
|
Вюртемберґ, Вязьма, Крюково, Рязань
|
|
ЧЕРЕЗ ДЕФІС пишуть географічні назви,
які
|
||
|
складаються з двох Іменників (без
сполучного звука) або з іменника й наступного прикметника
|
Пуща-Водиця, Рава-Руська,
Кам'янець-Подільський, Гвінея-Бісау, Ельзас-Лотарингія
|
|
|
становлять поєднання двох імен або імені
та прізвища (прізвиська) за допомогою сполучного звука (зрідка — без нього)
|
Івано-Франківськ,
Михайло-Коцюбинське
|
|
|
мають першу складову частину нью-,
вест-, іст-, сан-, санкт- і под., із кінцевими частинами -гора, -ситі,
-сквер, -стрит
|
Нью-Йорк, Вест-Індія, Сент-Олбанс,
Сан-Франциско, Санкт-Петербург, Сант-Яго, Сапун-гора; Уолл-стрит
|
|
|
складаються з двох іменників, поєднаних
між собою прийменниками або іншими службовими словами
|
Франкфурт-на-Майні, Ла-Манш,
Лос-Анджелес, Лас-Вегас, Па-де-Кале, Ріо-де-Жанейро
|
|
|
РАЗОМ пишуть географічні назви
|
||
|
утворені від числівника та іменника за
допомогою інтерфікса
|
Трипілля, П'ятихатки, Семигори,
Сорокадуби
|
|
|
з першою дієслівною частиною у формі наказового
способу
|
Гуляйполе, Копайгород, Крутибороди,
Печиводи
|
|
|
з другою частиною -град, -піль, -поль,
-бург, -ленд, -пілс, -таун, -шир
|
Белград, Севастополь, Адріянополь,
Бранденбург, Кемберленд, Давгавпілс, Кейптаун, Йоркшир
|
|
Завдання
№2. Виконати завдання у зошиті.
Практичний
тренажер
ü
Запишіть прізвища з
апострофом і прізвища зі знаком м'якшення у дві колонки.
Григор..єв,
Зав..ялов, Панкрат..єв, Лук..янов, Кас..янов, Захар..їн, Отреп..єв, Хом..яков,
М..ясоєдов, Тулуб..єв, Силант..єв.
ü Перепишіть, уставляючи
пропущені літери або апостроф.
П..ємонт, В..єтнам, Кал..ярі, Скоп..є,
Кордил..єри, Севіл..я, Ф..єзоле, П..яченца, Рив..єра, Ак..яб, Іх..ямас,
Ж..юм..єж, П..ємонт.
Завдання №3. Виконати тестові завдання
Код
доступу
Українська
література
Дата::
31.03.2020
Тема:
В. Стус –український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець,
правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного
руху шістдесятників. Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці
(«Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»)
Завдання
№1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника С.195-196.
Завдання
№2. Переглянути відеофільм «Василь Стус. Феномен доби»
Завдання
№3. Виконати тестові завдання.
Українська література
01.04.2020
Тема:
В. Стус –український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець,
правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного
руху шістдесятників. Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці
(«Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…»)
Завдання
№1. Опрацювати теоретичний матеріал підручника С. 196-198.
Завдання
№2. Переглянути відеоролик
Завдання
№3. Опрацювати таблицю
|
Автор
|
Василь Стус
|
|
Назва
|
«Крізь сотні сумнівів я йду до
тебе»
|
|
Рік
|
1972
|
|
Літературний рід
|
лірика
|
|
Вид лірики
|
філософська
|
|
Жанр
|
ліричний вірш ( декларація
митця)
|
|
Тема
|
показ свідомого вибору ліричним
героєм свого життєвого шляху, де панує світло, добро, краса усвідомлення
того, що повести його зможе лише правда!
|
|
Ідея
|
уславлення цілеспрямованості ліричного героя, який у
своїх духовно-етичних домаганнях правди зазнає хитання і перешкод , але не
зневіряється і вибирає духовну висоту.
|
|
Віршовий розмір
|
ямб
|
|
Художні
засоби
|
Епітети: буремний лет; високий вогонь; людські сліди; смертні хлані; людські
дерзання; чорна порожнеча; шлях правдивий; Метафори: душа запрагла неба; душа держить путь на стовп; Риторичні звертання: я йду до тебе,
добро і правдо віку; Гіпербола:
крізь сотні сумнівів…, через сто зневір; Алітерація
звуків Р, С, Щ
|
Завдання
№4. Виконати тестові завдання.
Українська
література
Дата:
02.04.2020
Тема.
«Господи, гніву пречистого…». Екзистенційна (буттєва) проблема вибору, віра в
себе, надія на здолання всіх перешкод.
Завдання
№1. Опрацювати теоретичний матеріал С.198-199.
Завдання
№2 Переглянути відеоролик
Завдання
№3. Опрацювати таблицю
|
Автор
|
В.Стус
|
|
Назва
|
«Господи, гніву пречистого…»
|
|
Тема
|
звернення ліричного героя до Всевишнього з проханням
не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського
духу.
|
|
Ідея
|
утвердження сили людського духу, прагнення не
загубити у тяжких випробуваннях своєї самототожності, неповторності своєї
долі.
|
|
Літературний рід
|
Лірика
|
|
Вид лірики
|
Філософська
|
|
Жанр
|
Медитація (віршована молитва)
|
|
Віршований розмір
|
дактиль
|
|
Художні засоби
|
Епітети:
гнів пречистий; мале людське життя; Риторичне
звертання: Господи, гнiву пречистого; Метафори: думою тугу розвіюю; надiєю довжу його в вiки. У основу
вірша ««Господи, гніву пречистого…»покладено канон, запропонований
християнським богословом VІІІст. Іоаном Дамаскіном, як «сходження розуму до
Бога, прохання потрібного в Бога».
|
|
Основа вірша
|
У основу вірша ««Господи, гніву
пречистого…»покладено канон, запропонований християнським богословом VІІІст.
Іоаном Дамаскіном, як «сходження розуму до Бога, прохання потрібного в Бога».
|
Завдання
№4. Виконати тестові завдання.
Українська література
Дата: 03.04.2020
Тема. Упевненість у
своєму виборі («Як добре те, що смерті
не боюсь я…»).
Завдання №1. Опрацювати
теоретичний матеріал підручника С. 198-199.
Завдання №2.
Переглянути відоролик
Завдання №3. Опрацювати таблицю
|
Автор
|
В.Стус
|
|
Назва
|
«Як добре те, що смерті не
боюсь я…»
|
|
Жанр
|
Філософська медитація
|
|
Рід літератури
|
Лірика
|
|
Вид
|
Філософська патріотична лірика
|
|
Мотив
|
стоїцизму, незламності, здатності за будь-яких
обставин залишатися людиною.
|
|
Віршовий розмір
|
Ямб
|
|
Художньо-стильові особливості
|
вірш сприймається як своєрідний монолог, як останнє
слово несправедливо засудженого героя, звернене до неправедних суддів.
|
|
Тема
|
переживання людиною-патріотом розлуки з Батьківщиною
через несправедливість суспільного устрою
|
|
Ідея
|
пошук сенсу справжнього буття
як заперечення світу зла й насильства; осмислення власної долі,
світовідчуття; утвердження вічних вселюдських ідеалів добра, чесності й
справедливості; утвердження думки про єдність із народом
|
|
Образи
|
людей: ліричний герой; судді; народ; предметів і
явищ: тяжкий хрест; смерть; обличчя; очі; рідний край.
|
|
Символічні образи
|
ліричний герой (символ
незламного патріота й громадянина); тяжкий хрест (символ страдницьких,
подібних Христовим мук, долі), недовідомі версти (символ незнання, але
передчуття тяжкого майбуття); судді (символ влади й несвободи); обличчя, очі
(символи «дзеркал» душі)
|
|
Художні засоби
|
“Як добре те, що смерті не боюсь я”
1)Епітети: тяжкий хрест, незле обличчя, стражденне обличчя, чесні вічі;
2)Порівняння: як син; 3)Гіпербола: доземно поклонюсь; 4)Метафора: ружею
заквітне коло шиб; 5)Алітерація: і чесно гляну в чесні твої вічі і чесними
сльозами обіллюсь; 6)Символи: хрест – означає долю; 7)Окличні речення: Та
вже! Мовчи!; 8)Антитеза: в смерті обернуся до життя;
9)Інверсія: смерті не боюсь я; прийдуть Леся Українка, Франко, Шевченко і
Сковорода. “Як добре те, що смерті не боюсь я”
|
Завдання №4 Виконати
тестові завдання.
