8 клас українська мова 16.03.-20.03.2020

8 клас українська мова

Тема 1. «Речення з кількома рядами однорідних членів речення»

Завдання №1. Опрацювати теоретичний матеріал.

Ряди однорідних членів

У реченні може бути як один, так і більше рядів однорідних членів. Наприклад:

Не є однорідними членами речення:
• повторювані слова, які вживаються для виділення великої кількості предметів, підкреслення тривалості дії, вираження емоційності. Наприклад: Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю... (Т. Шевченко);
• два однакові або подібні слова, об'єднані частками не або так. Наприклад: дивишся не надивишся; їсти так їсти;
• фразеологічні сполучення з двічі повторюваним сполучником. Наприклад: і сміх і гріх; ні світ ні зоря;
• однакові за формою дієслова, що означають ускладнену дію. Наприклад: піду подивлюся.

Завдання №2. Переглянути відеоурок

https://www.youtube.com/watch?v=vCtvCHG_lPs

Завдання №3. Конструювання.

 Прочитайте речення, дотримуючись правильної інтонації. Скільки рядів однорідних членів є в кожному з них та яким зв'язком поєднані в цих рядах слова? Доберіть усно до кожного ряду однорідних членів синонімічний з іншим типом зв'язку.
1. Приємно бродити по теплих калюжах після грому й дощу чи ловити щучок руками (О. Довженко). 2. Липневий день догоряє десь за сутінками височенних дубів і лип, палахкотить на золотих банях і сяйно-білих стінах верхівки собору, що вигнався стрімко в небо (І. Багряний). 3. Уся гавань була заповнена вітрильниками, великими й малими лодіями, довбанками й човнами (Р. Іванченко). 4. Ще в дитинстві я ходив у трави, в гомінливі, трепетні ліси... (В. Симоненко). 5. Життя кипить, кипить і завмира під спів снігів, вітрів, громів і птахів (М. Чумак). 6. Гарячий липень бродить покосами і стернями, кладе снопи в копи, поскрипує возами й гарбами (І. Цюпа). 7. Будуть приходити люди вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені (Леся Українка). 8. Несло то гілку рододендрона, то цупкий вінок з якихось дивовижних трав та альпійських квітів... (О. Гончар).
II. Складіть за зразком схеми групування однорідних членів речення.

Зразок: Дитина стоїть, пильно дивиться то на батька, то на матір (Панас Мирний).

Завдання №4. Виконати тестові завдання.

1.Укажіть речення з однорідними членами.                                         
а) До берега наближався Тихон із рябим мисливським собакою (О.Довженко).
б) Без коня навіть шовкова дорога муляє (Народна творчість).
в) Сидіти без діла − також важкий труд (Народна творчість).
г) Ще звечора на обрії стояла важка сива хмара, сріблився вгорі місяць, мовчазливо дрімав ліс, ніби до чогось прислухаючись.(За Ю.Збанацьким).
ґ) Обидва почували себе добре лише один коло одного (Ю.Яновський).

2. Визначте речення, яке ускладнене однорідними підметами.
а) Прийми мою любов, народе рідний, річко велика, і  місяцю ясний, і берег мій чистий (О.Довженко).
б) І ранкові, й вечірні дороги таять у собі таємницю, сподівання, жаль (М.Стельмах).
в) Синь гаїв, поля, світання, пісня солов’їна, ніжний  шепіт і зітхання – моя Україна (В.Сосюра).
г) Ой не хочу хатки, ані сіножатки, ні ставка, ні млинка, ні вишневого садка (Народна творчість).
ґ) Прикро було дивитися на цю недоладну постать, натоптану злобою і болем (М.Стельмах).

3.Визначте речення, у  якому допущено пунктуаційну помилку.
а) А за Россю на подолі ніби спочивав густий, дубовий  ліс… (І.Нечуй-Левицький).
б) Вечір лагідний свіжий (Є.Гуцало).
в) Одшуміли над Придесенням перші весняні грози, по тому настали теплі погожі дні  (Ю.Мушкетик).
г) Долиною повилася річечка, наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву (М.Коцюбинський).
ґ) Свіжий, холоднуватий ранок обвіяв Олесине гаряче лице (І.Нечуй-Левицький).

4. Укажіть правильне твердження.
а) У реченні може бути один ряд однорідних членів.
б) Однорідними можуть бути тільки другорядні члени речення,
в) Однорідні члени речення відповідають на одне й те саме питання, відносяться до одного і того ж слова, виконують однакову синтаксичну функцію.
г)   Узагальнююче слово завжди виділяється комою.

5. Позначте речення, що містить кілька рядів однорідних членів.
а) Легка, біла, прозора постать, що з обличчя нагадує Мавку, з'являється з-за берези і схиляється над Лукашем. (Леся Українка)
б) Знов стелиться переді мною шлях через терни, байраки, дике поле. 
в) Над селами, над нивами, лугами та долинами велика хмара йшла.
г) Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце.

6. Укажіть речення з поширеними однорідними членами.
а) Сивий полин і листатий подорожник кущилися обабіч дороги.
б) На далеких, повитих ніччю горизонтах мерехтіли багряні спалахи. (/. Цюпа)
в) Місяць у полі бродить, в трави лице вмочив.
г) Був Кропивницький не лише великим знавцем, а й талановитим співаком, виконавцем і популяризатором української пісні.

7. Укажіть речення, в якому правильно розставлено розділові знаки.
а) Горять, міняться на очах сині, зелені бузкові й оранжеві легкі осяйні хмарини.
б) Ранок зачинався тихий і лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі наче завмирало.
в) У небі жайворонки в'ються, заливаються, сміються, грають, дзвонять цілий день і щебечуть, і співають і з весною світ вітають, дзвоном радісних пісень.
г) Ось-ось задзвонять жайворонки про все: про радість, про щастя, про весну.

8. Якщо узагальнювальне  слово стоїть після однорідних членів речення, перед ним ставиться
а) кома;
б) тире;
в) двокрапка.

9. Узагальнювальне слово в реченні виступає
а) завжди додатком;
б) завжди означенням;
в) тим самим членом речення, що й однорідні члени речення, до яких воно відноситься.

10. Виконайте повний  синтаксичний розбір поданих речень, розставте пропущені розділові знаки 
1.   Весь степ  і лиман і озеро і море  все закуталося в якийсь чарівний тихий світ  повилось прозорим сизим туманом.

2. І все  і штурмуюче море і голубіюче небо  і далекі хмари — пройняте легесеньким серпанком рухливого туману.

Тема 2. Однорідні і неоднорідні означення

Завдання №1. Переглянути відеоурок

https://www.youtube.com/watch?v=XKseVmqyYNU

Завдання №2. Виконати тестові завдання.

https://naurok.com.ua/test/odnoridni-ta-neodnoridni-oznachennya-5920.html

Тема 3.Узагальнювальні слова в реченнях з однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнювальних словах у реченнях з  однорідними членами.

Завдання №1. Опрацювати теоретичний матеріал

Узагальнювальне слово — це назва, яка охоплює всі пере­лічувані в реченні предмети, ознаки, дії або обставини. Його значення розкривається через однорідні члени речення.

Узагальнювальними словами найчастіше бувають зай­менник все, прислівники скрізь, всюди, а також інші слова з ширшим, ніж окремі однорідні члени, значенням: Наймен­ший шерхіт, луск гіллячки, шум пташиного крила, цокіт ко­пит — усе резонувало тут надзвичайно лунко, чисто, повно­голосо/ (О. Гончар). Рядом з колесом лежали на полиці Миколині книжки: граматка, часловець та товстий псалтир (І. Не чуй-Левинький).

Узагальнювальне слово виступає таким самим членом речення, як і однорідні члени, до яких воно відноситься, і може стояти:

а) або перед однорідними членами речення (тоді однорідні члени розкривають його значення): Скрізь червоно: і на небі, і на узгір'ях, і на горі (Марко Вовчок);

б) або після однорідних членів речення (тоді воно узагальнює значення однорідних членів): Луки, гори, пишні сади — все зелене і принишкле (О. Гончар).

Якщо в реченні є узагальнювальне слово, то перед одно-рідними членами ставиться двокрапка, а після них тире: Ранок зачинався тихий та лагідний, все навкіл: і трави, і дерева, і кущі — наче завмерло (Ю. Смолич). Як правило, перед двок­рапкою тон трохи підвищується, однорідні члени речення про­мовляються звичайним тоном, а після тире — тон знову стає трохи вищим.

Якщо речення з узагальнювальним словом починається од­норідними членами, то перед ними, ясна річ, двокрапка не ста­виться, як і не ставиться тире, якщо таке речення закінчується однорідними: Гуркіт підвід, рокіт моторів, іржання коней — усе ставало зараз помітно лункішим, ніж удень (О. Гончар). Ах, як усього багато: неба, сонця, веселої зелені (М. Коцюбинський).

Іноді тире може ставитися й перед однорідними членами (замість двокрапки): Усе навпіл — і труд, і піт, любов і дні гарячі (Д. Луценко). У такому разі однорідні члени вимовля­ються з підвищеною інтонацією.

У діловому й науковому стилях перед однорідними члена­ми двокрапка може ставитися й тоді, коли в реченні немає узагальнювального слова (така двокрапка необов'язкова): На нараді були присутні: директор, заступник директора, головний бухгалтер, начальники цехів.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними ставиться кома, а після них (тобто перед однорідними членами) — двокрапка: Всяке птаство, як-от: деркачів, перепілок, куликів, курочок — можна було викосити косою в траві (О. Довженко).

Завдання №2. Переглянути відеоурок.

https://www.youtube.com/watch?v=GJ5d3fY7fPY

Завдання №3. Виконати тестові завдання

1. Поставлено правильно розділові знаки в реченні

А Усе одбивається в пісні, як у морі: Рожева зоря і червоная кров, І темна ненависть, і ясна любов, І промінь пожару, і місяць, і зорі. Б Гомін різноплемінних мов, калейдоскоп облич, парний подих тропіків і гул Атлантики все він приніс з довколосвітніх мандрів сюди, на рідний степовий берег. В Щастя – це трикутник, а в нім є три боки – віра, надія, любов. Г У драмі людській небагато дій – дитинство, юність, молодість і старість.

2. Однорідні означення є в реченні (деякі розділові знаки опущено)

А З другої хати доносилася сумна журлива пісня. Б Чарами віє від необмеженого синього простору. В Блакитний легкий вітер розганяв залишки туману. Г На збори нашого десятого класу прийшли вчителі. Д Щасливий я що народився на твоєму березі що пив у незабутні роки твою м’яку сиву воду.

3. Поставлено правильно розділові знаки в реченні

А Бери-но цвіту по власній змозі, І хліба, й солі і втіхи в хату, Лиш не забудь заплатить в дорозі Людській любові звичайну плату. Б Учітесь, читайте і чужому научайтесь, і свого не цурайтесь. В Немає берегів ні в смерті, ні в любові, в безсмертя, й вічності немає берегів. Г По дорозі знущань і образ, З Богом в серці й гіркою сльозою, Крізь епохи і зболений час йшла Вкраїна моя сиротою. Д Чи тільки терни на шляху знайду Чи стріну, може, де і квіт барвистий?

4. Двокрапку й тире треба ставити в реченні (розділові знаки вилучено)

А Моє село мої тумани Мої весінні солов’ї Досвітні роси на світанні І грози й вигроми мої Усе що чув що передбачив, не виплакати. Б Усе було все кануло у Лету розлуки зустрічі прощання і жалі. В Скрізь у саду в полі у лісі панував осінній спокій. Г На світі можна жить без еталонів По-різному дивитися на світ Широкими очима з-під долоні Крізь пальці у кватирку з-за воріт. Д Воно (насіння) в нас було скрізь де не повернись в горщиках у вузликах на жердках у сінях в повітці попід стріхою в сипанках в мішечках та мішках.

5. Двокрапка й тире ставиться в реченні (деякі розділові знаки вилучено)

А То лиш багачі, мов тими мурами, від села відгороджуються височенні плоти з терниною та битим склом на острішках, широкі брами з дашками та залізними засувами, злющі чорні собаки аж печінки собі з’їдають на линвах щоночі. Б Переконатися пора зробиш зло не жди добра. В Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра. Г Прийми мою любов і безмежну подяку, що народився я на твоїх берегах, що пив твою м’яку й чисту воду, що воскрес я душею біля тебе і що вся душа моя сповняється твоєю красою; і очі мої, і мій слух усі почуття заспокоєні біля тебе. Д Гори мають незвичайну будову їхні породи зім’яті в складки химерних форм, роздроблені й покривлені.

6. Двокрапка ставиться при однорідних членах речення в реченні (деякі розділові знаки вилучено)

А А на Десні краса! Лози висип кручі ліс все блищить і сяє на сонці. Б Голос духа чути скрізь по курних хатах мужицьких по верстатах ремісницьких по місцях недолі й сліз. В Калина під вікном рідної оселі тополя на околиці села лелече гніздо на клуні жебонлива криничка при перехресті доріг терпкий запах лісової конвалії усе це овиди нашого дитинства, наш духовний світ. Г Дерева а саме груші яблуні сливи вкрились буйним цвітом. Д Красива осінь вишиває клени червоним жовтим срібним золотим.

7. Неоднорідні означення є в реченні

А І пада сніг лапатий волохатий спокійно й величаво над селом. Б Запашна співуча гнучка і милозвучна сповнена музики і квіткових пахощів рідна мова. В Густа медова теплота високі налила жита. Г Люблю я бистрину життя прозору поривну глибоку. Д Нічка на землю упала синім прозорим серпанком.

8. Не можна замінити поданим варіантом у дужках виділене слово в реченні

А За лісом – небеса поморщені, мов хор, десь там реве (гуде) аеродром. Б Молодиці розмовляли (щебетали) як птиці на дереві. В Кроки стихли пише ходики на стіні відсікали і кидали додолу короткі відтинки (відтінки) часу. Г І ось прийшло (настало) довгождане свято. Д Степ дзвенів (бринів) пташиними голосами.

9. Тире ставиться в реченні

А Надворі повсюди лежала роса на пожовклій траві осінній на круглій павутині попід стріхою у хліві, на капустах у городі. Б Чудний наш народ і сильний і сумний. В А ніч була дивна тепла та тиха. Г Все тут мовби однакове і похилі до води вільхи, і засніжені береги. Д Ні темінь непроглядної ночі ні близькі й далекі вибухи мін снарядів ні навіть невимовний страх що раз у раз підступав до грудей ніщо не могло спинити хлопця.

10. Виділене слово є узагальнювальним у реченнях

А Уся земля, мов килим під тобою, 3 усіх джерел дзвенять мої пісні. Б За хвилю знов усе стихає І птахи, крик, і воза стук. В Все кругом жило, змагалось, Ліс дивився і шумів. Г Все в нас є. Скільки щастя і світла, скільки сонця сьогодні над нами. Д Навколо все миготіло різнокольоровими вогнями.

11. Визначте тип односкладного речення Дивились – ждали із завмерлим серцем; хто подола?

А означено-особове Б неозначено-особове В узагальнено-особове Г безособове Д називне

12. Двокрапка й тире ставиться в реченні (деякі розділові знаки вилучено)

А На бетонній мокрій стіні читаю знаки часу якісь написи, дати, імена, сліди вибухів усе в зеленому нальоті часу, у чтруменях води. Б Я бачу на мокрім, ще більш позеленілім бетоні викарбовано імена й прізвища мулярів, теслярів, бетонників увесь багатотисячний колектив будівників епохи початку великих робіт. В Чого тільки не приховує в собі наша вишивка кохання й страждання, радість і смуток, життя і смерть. Г Кожний вважав за честь щось подарувати своєму оборонцеві хто щит і меч власної роботи, хто шмат домотканного полотна, хто жбан із медом. Д Поїздка до Відня Соломії була ризикованим кроком опанувати зовсім іншу манеру співу німецьку вокальну школу, пробувати себе в партіях, на яких не один співак втратив голос.